Американці обрали Трампа. Як це вплине на економіку США та глобальні ринки?

Незважаючи на численні зовнішньополітичні виклики, такі як війна в Україні і на Близькому Сході, основною проблемою для американців залишаються внутрішні питання, зокрема – економічна ситуація.

Це цілком зрозуміло, адже практично кожен виборець відчув на собі рекордну інфляцію за останні десятиліття. Більше того, все більше американців стикаються з труднощами в отриманні житла, яке стало недоступною розкішшю, особливо для молодих сімей, замість того, щоб залишатися невід'ємною частиною "американської мрії".

Кожен з кандидатів у президенти витратив значну частину своїх політичних обіцянок на вирішення цих проблем. Однак їхні підходи суттєво різняться і можуть мати значний вплив не тільки на економіку США, але й на світову економіку.

Яку економічну політику представили Трамп і Гарріс, і як фінансові ринки реагують на попередні результати американських виборів?

Ситуація погіршилася

Протягом останніх двох років фінансові ринки уважно стежили за зусиллями Федеральної резервної системи (ФРС) США знайти баланс між боротьбою з високою інфляцією та запобіганням економічному спаду. Здається, американському центральному банку це вдалося.

Статистичні дані свідчать, що ВВП США продовжує зростати на рівні приблизно 3% на рік, рівень безробіття залишається низьким (4%), а зарплати зростають швидше, ніж ціни. Однак оптимістична макроекономічна статистика не стала вирішальним чинником, що вплинув на настрої виборців.

Головною проблемою, що найбільше впливає на добробут американців, є інфляція. Щорічні темпи зростання цін у 2021-2022 роках досягли 6-9%. Для американців, які звикли до інфляції 2-3%, це стало серйозним ударом.

Сучасна інфляційна хвиля почалася в 2020 році, коли був оголошений карантин через COVID-19. Тоді американський уряд і ФРС запустили масштабну програму монетарного стимулювання для підтримки економіки. Спрощено кажучи, у США почали "друкувати" велику кількість грошей, які спершу потрапили на фондовий ринок, потім – на сировинні ринки, і врешті-решт призвели до зростання цін у супермаркетах.

Цей процес підживлювався геополітичною напруженістю у відносинах між Вашингтоном і Пекіном, зламаними пандемією логістичними ланцюгами та російським вторгненням в Україну, яке спровокувало стрибок глобальних цін на продовольство і енергію.

Щоб протистояти інфляції, ФРС почала підвищувати ключову процентну ставку, що зробило запозичення для уряду дорожчими і вплинуло на вартість кредитів для бізнесу та населення, зокрема – на вартість іпотеки. Зростання вартості позик для придбання житла співпало зі стрибком цін на нерухомість. За останніми даними Федерального резервного банку Сент-Луїса, середня ціна проданого будинку в США з 2020 року зросла на 35% до 500 тис. дол.

Вартість оренди житла також зросла. Для понад 22 млн американських домогосподарств витрати на оренду перевищили 30% їхніх доходів, а ще 12,1 млн родин витрачають на житло більше половини сімейного бюджету, згідно з дослідженням Гарвардського університету.

Власність житла, яка колись була основою "американської мрії", стала розкішшю, особливо для молодих американських сімей. Водночас багато американців вважають, що економіка перебуває в стані рецесії, хоча статистичні дані свідчать про протилежне.

На цьому фоні в соціальних мережах популяризується тренд silent depression (тиха депресія), коли молоді американці скаржаться, що економічна ситуація в США навіть гірша, ніж під час Великої депресії 1929-1930-х років, зокрема через недоступність автомобілів і власного житла.

Тож не дивно, що економічна політика стала основною темою передвиборчої кампанії. Обидва кандидати обіцяли покращити економічне становище. Однак їхні шляхи досягнення цього кардинально різняться.

Обіцянки кандидатів

Ключовим інструментом економічної політики обох кандидатів є податки. Це не дивно, адже в 2025 році закінчується термін дії податкових послаблень (Tax Cuts and Jobs Act або TCJA) – закону, ухваленого за попередньої каденції Трампа, який суттєво знизив фіскальні ставки для бізнесу та населення.

Хоча критикують, що найбільше від цього виграли найбагатші американці, за каденції Джо Байдена ці послаблення не скасували та не переглядали. Тепер майбутньому президенту потрібно вирішити, чи продовжувати дію TCJA (на чому наполягає Трамп) чи зосередитися на підтримці найбільш вразливих громадян (пропонує Гарріс).

Яким би не було рішення, пропозиції кандидатів можуть дорого обійтися американській економіці. За розрахунками Комітету за відповідальний федеральний бюджет (неприбуткової та позапартійної організації), економічний план Гарріс призведе до зростання боргу США на 3,95 трлн дол., а Трампа – на 7,75 трлн дол. до 2035 року.

Хоча погляди кандидатів у президенти на податкову політику США суттєво різняться, у них є одна спільна риса: обіцянка звільнити "чайові" від оподаткування.

Обіцянки Гарріс

Податкова політика Камали Гарріс передбачає підвищення податків лише для найбагатших американців, які заробляють