"З'явилася невпевненість щодо майбутнього." Генсек ІСС про глобальну торгівлю та Трампа.
На початку листопада світова увага була зосереджена на виборах у Сполучених Штатах, за результатами яких Дональд Трамп стане наступним президентом країни в січні 2025 року. Він є прихильником протекціонізму, і під час свого попереднього терміну в Білому домі запровадив декілька мит і обмежень на торгівлю, а під час передвиборчої кампанії обіцяв вжити аналогічних заходів стосовно всіх товарів, що імпортуються в Америку.
Однією з таких ініціатив було мито 25% на імпорт сталі, включаючи з України, запроваджене у 2018 році. Лише після початку великої війни адміністрація президента Джо Байдена скасувала це для українських експортерів.
Повернення Трампа до влади приносить лише невизначеність, вважає генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC) Джон Дентон. Він зазначає, що хоча наступний президент США не є найбільшим прихильником Світової організації торгівлі, Україні ще рано формувати песимістичні очікування.
Дентон регулярно відвідує Україну. Зокрема, він сприяв розблокуванню чорноморських портів для експорту зерна у 2022 році. ЕП поспілкувалася з генсеком ІСС під час його візиту до Києва про те, чого українському бізнесу слід очікувати від Євросоюзу та США, чого не вистачає українській торговельній дипломатії та як повертати контейнери в українські порти.
— Зараз ми на шляху до європейської інтеграції, тож що змінилося і чи достатньо змінилося за останні роки в торговій політиці України в процесі наближення до європейських норм?
— Думаю, ця робота триває. Ви маєте Україну в умовах війни та намагаєтеся інтегрувати її до функціонуючого європейського ринку з стандартами, які ефективні для розвинутих економік. А українська економіка не лише в стані війни, але й намагається подолати розрив до економічних показників європейського ринку.
У політичних колах спостерігається неймовірна динаміка в розумінні цього розриву та реальних діях, спрямованих на підвищення стандартів та приведення їх у відповідність до європейських.
Україна може запропонувати багато чого світові в технологіях та агробізнесі. Ми спостерігаємо зростаючий інтерес до співпраці, наприклад, з Міжнародною торговою палатою щодо оцифрування ряду процесів, які спрощують транскордонну торгівлю.
Ми працюємо з українським урядом над оцифрованими фітосанітарними сертифікатами eFITO (документ, що підтверджує безпеку продукції рослинного походження – ЕП), які є необхідними для експорту в Європу (в ЄС – ЕП).
— Чи можете ви навести кілька прикладів досягнень у торговельній політиці і, можливо, прогалин, на яких Україні варто зосередитися?
— Торгівля – це також про інвестиції, тому ми аналізуємо роботу, що триває у сфері інвестиційної політики, адже для економічного зростання необхідні інвестиції, не тільки державні чи донорські. Вам потрібно створити середовище, в якому іноземні приватні інвестори захочуть вкладати кошти. Виклик полягає в ризику. Викликом також є занепокоєння щодо верховенства права, корупції та інших подібних проблем.
Ми бачимо, особливо в інвестиційній сфері, що український уряд робить багато кроків, щоб вирішити занепокоєння інвесторів у цих питаннях. Прозорість у цій частині є важливою, і я спостерігаю значні зміни за останні кілька років. Також помітна відкритість у питаннях верховенства права.
Однією з перешкод для іноземних інвесторів є занепокоєння щодо доступу до правової системи та її швидкості. Тому ми запропонували залучити Арбітражний суд ICC як повноцінного партнера для розвитку українських інвестицій, надаючи доступ до нашого арбітражного суду для іноземних інвесторів, які приходять в Україну.
Що стосується торговельної політики, то ми бачимо, що українська торгова палата усвідомлює стратегічну важливість відкриття нових ринків, і уряд також це розуміє.
— Як арбітражний суд ICC працюватиме в Україні?
— Доступ до арбітражного суду ICC надається на основі договорів про надання послуг. Це працює так: у контракті, який компанія укладає з інвестором, є окреме положення, що інвестор матиме доступ до арбітражу як способу вирішення спору. Це одна з тих речей, які вони захочуть бачити в угодах.
Цікаво, що в Аргентині, яка переживає, як ви могли бачити, досить значні економічні зміни, законодавчо закріплений доступ до арбітражу як ключовий елемент для інвестування.
— Ви кажете, що в нас багато перспективних зовнішніх ринків. Що це за ринки?
— Я вважаю, що багато ринків стають доступними для українського бізнесу завдяки вашим конкурентним перевагам. Однак потрібно визначити, де є найбільший інтерес та потенційне споживання.
Одного разу ми привезли делегацію українського бізнесу до Колумбії на найбільше зібрання бізнесу з Латинської Америки і надали їм можливість не тільки поспілкуватися, а й виступити. Тоді вони зрозуміли, що найбільшою проблемою була не якість їхніх пропозицій, а те, що ніхто не знав про ці пропозиції. Україна повинна стати впізнаваною. Частина бізнесу – це видимість і побудова стосунків. На це потрібен певний час.
Очевидно, сільське господарство є дуже важливим сектором. Україна має величезні конкурентні переваги в агросекторі, не лише в продукції, а й у технологіях, які його підтрим