Наприкінці 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податкових ставок. Зміни переважно стосуються підвищення ставки військового збору. Цей податок сплачується з доходів, які отримують громадяни. Він був тимчасово введений у 2014 році для фінансування Збройних Сил.
Проте, як відомо, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Цей податок проіснував до 2022 року, а наразі його функцію поклали на збільшення доходів бюджету для підтримки інтенсивних військових дій. Які доходи підлягають сплаті військового збору і хто відчує підвищення цього податку?
Протягом десяти років ставка військового збору залишалася незмінною і становила 1,5% від отриманого доходу. З 1 січня 2025 року її підвищили до 5%. Виняток зробили для військовослужбовців та співробітників силових структур. Підвищена ставка є тимчасовою і діятиме до скасування воєнного стану в Україні, після чого з 1 січня наступного року повернеться стара ставка – 1,5%.
Які доходи підлягають сплаті військового збору, визначено в статті 163 Податкового кодексу. Це доходи, які офіційно працевлаштована особа отримує від роботодавця, а також дивіденди та доходи, отримані за кордоном.
Доходи, з яких потрібно сплачувати військовий збір:
Далі – детальніше про те, хто і скільки має сплачувати військового збору.
Військовий збір стягується з доходів фізичних осіб, юридичних осіб та підприємців. Отже, з 2025 року із зарплат працівників утримуватимуть загалом 23% (18% – податок на доходи фізичних осіб або ПДФО, 5% – військовий збір). Також 5% збору сплачуватимуть резиденти "Дії.Сіті".
Фізичні особи-підприємці також сплачуватимуть податок на армію: ФОП першої, другої та четвертої груп – 10% від мінімальної зарплати (наразі 800 грн), ФОП третьої групи – 1% від отриманого доходу.
Для різних категорій платників встановлені різні строки сплати збору. ФОП першої, другої та четвертої груп сплачують його авансом кожного місяця до 20 числа. Військовий збір також можна сплатити наперед за весь рік.
ФОП третьої групи повинні сплатити збір протягом десяти календарних днів після подання податкової декларації за квартал. Декларацію за перший квартал 2025 року слід подати до 12 травня, тому сплатити податок потрібно до 22 травня.
При укладенні договору купівлі-продажу нерухомості необхідно сплатити такі обов’язкові платежі: державне мито, ПДФО, військовий та пенсійний збори.
Дохід від продажу першої квартири у році не оподатковується ПДФО і військовим збором, від продажу другої – сплачуються 5% ПДФО і 5% військового збору, третьої та наступних – 18% ПДФО та 5% військового збору. Також податки потрібно буде сплатити з проданої квартири, якщо вона була у власності менше трьох років.
Аналогічна ситуація з продажем рухомого майна: автомобілів, мопедів і мотоциклів. Власник, який вирішив продати транспортний засіб протягом одного року, має сплатити такі податки: продаж першого авто – 0%, продаж другого авто – 5% ПДФО від вартості авто та військовий збір 5%, продаж третього авто і наступних автомобілів – 18% ПДФО від вартості авто та військовий збір 5%.
При продажу автобуса, вантажівки, причепа, трактора та спеціальної техніки стягується податок у розмірі 5% і 5% військового збору навіть за першу операцію в році. З третього і наступних продажів потрібно сплатити сумарно 23% податків від оціночної вартості транспортних засобів.
Податки також потрібно сплачувати з доходів, отриманих від здавання майна в оренду. Якщо особа здає квартиру в оренду, вона повинна подати декларацію за підсумками року і сплатити ПДФО та військовий збір. Декларацію потрібно подати до 1 травня наступного року, а податки сплатити – до 1 серпня.
Чи не призведе підвищення ставки військового збору до зростання орендної плати? "Багато квартир здаються без договорів з оплатою на картку або готівкою. З цих доходів рідко сплачуються податки. Якщо для власників військовий збір стане значним фінансовим тиском, вони можуть повернутися в тінь або залишитися в ній", – зазначає бізнес-директор компанії ЛУН Денис Суділковський.
На його думку, дехто використає зростання податків як виправдання для підвищення орендної плати. "Швидше за все, це відбудеться, якщо гривня знеціниться. Багато орендодавців, особливо в західних регіонах країни, прив'язують орендну плату не до гривні, а до долара. Тому варто уважно стежити за попитом, пропозицією, курсом валют та інфляцією", – підкреслив співрозмовник.