Як відбувається вивільнення російських складів військової техніки?
Незважаючи на численні заяви про те, що Росія перейшла на військові рейки і витрачає на оборону близько 8% ВВП, Кремль здатний компенсувати втрати танків, бронетехніки та артилерії лише шляхом вилучення з запасів та відновлення техніки, виготовленої в радянський період. Проте ці запаси не виглядають безмежними.
Такий висновок можна зробити, проаналізувавши дані OSINT-аналітиків, які, використовуючи супутникові знімки, підраховують кількість бронемашин і артилерійських установок на відкритих складах. Для прогнозування, у якому році запаси зброї зменшаться до нуля, можна застосувати так звану лінійну інтерполяцію. Оскільки є дані про запаси на 2021 рік та 2024 рік, можна припустити, що зменшення відбувається лінійно.
Наприклад, перед початком великої війни на складах росіян було 6,3 тис. танків, а восени 2024 року – 3,4 тис. Ця кількість зменшилася на всіх 16 відкритих майданчиках, за винятком "1311 центральної бази резерву танків" (Верхня Пишма), де ця кількість зросла завдяки звезенню з інших місць.
Проте не вся техніка зі складів відразу потрапляє на фронт. Через погані умови зберігання вона надсилається на тривале відновлення або використовується на запчастини для виготовлення "нової" зброї. Оскільки частина цих танків у "транзитному" стані розподілена по різних ремонтних заводах або закритих складах, реальні запаси, з високою ймовірністю, не такі малі, як демонструють супутникові знімки з відкритих баз.
З іншого боку, не все, що перебуває на складах, придатне навіть для "канібалізму". Наприклад, з 3,4 тис. танків лише 614 (18%) мають задовільний стан, 1,7 тис. – поганий, 1,1 тис. – жахливий, вважають аналітики.
Ще одна невідома складова – нове виробництво. Але навряд чи росіянам варто на це сильно покладатися. За даними The Economist, з 24 лютого 2022 року на фронт було відправлено 175 сучасних танків Т-90М, а Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) оцінює їх виробництво у 2024 році до 90 штук. Проте аналітик IISS Майкл Джерстад стверджує, що більшість Т-90М є модернізацією старих Т-90А.
Оскільки кількість останніх зменшується, то і виробництво нових Т-90М у 2024 році може становити не більше 28 одиниць. Експерт з російського військового потенціалу вашингтонського Центру аналізу європейської політики Павло Лузін вважає, що Росія може реально виготовити лише 30 танків на рік.
Коли у 2023 році українці захопили нібито новий російський танк Т-90М, то виявили, що його гармата 1992 року виробництва. Це свідчить про згаданий вище "канібалізм".
Росіяни також "канібалізували" стволи старої буксируваної артилерії і встановлювали їх на самохідні гаубиці. Аналітик Річард Верекер вважає, що до початку 2024 року було вилучено 5-6 тис. таких стволів.
Як довго росіяни можуть продовжувати це робити, залежить від стану ще 6 тис. одиниць, які залишаються. Майкл Джерстад стверджує, що з реактивними системами залпового вогню, такими як ТОС-1А "Солнцепек", вичерпання ресурсу ствола означає значно коротші залпи.
Лузін вважає, що за нинішніх темпів вибуття запаси російських танків і машин піхоти досягнуть "критичної точки виснаження" до другої половини 2026 року. Це підтверджують і дані аналізу супутникових знімків баз зберігання. З того часу обидві сторони, ймовірно, досягнуть у цьому плані умовного паритету і будуть покладатися, передусім, на досягнення кількох останніх років – безпілотники та інші інноваційні системи.