Велика кінодепресія: чи може Україна втратити свій потенційний Голлівуд?

Розвиток українського кіно в значній мірі залежить від державного фінансування. З 2015 по 2021 рік заплановані видатки бюджету на фінансування Державного агентства з питань кіно зросли майже в чотири рази – з 176 млн грн до 665 млн грн.

Проте після початку великої війни уряд значно скоротив видатки на цю сферу. Згідно з уточненим державним бюджетом на 2022 рік, витрати на кіно мали становити 150 млн грн, але фактично було використано лише 62 млн грн.

У 2024 році планувалося, що підтримка українського кіно повернеться до довоєнних показників і навіть перевищить рівень 2021 року. Проте за два місяці до його закінчення Держкіно змогло використати лише чверть від запланованого.

Конфлікт між владою та учасниками ринку

З 2022 року Держкіно піддається критиці за неефективне управління. Після початку великої війни відомство відмовилося від практики пітчингу – прозорого методу розподілу бюджетних коштів між фільмами. Це рішення вони пояснили "умовами воєнного стану".

Крім того, Рада з державної підтримки кінематографії (РПК) – орган при Держкіно, що визначає, які фільми отримають фінансування, – відмовлялася проводити перевибори свого складу. Це має відбуватися кожні два роки, і останні мали відбутися в березні 2023 року. Причина та ж: війна.

Це викликало обурення серед кінематографістів. Вони звинуватили Держкіно в непрозорості та нелегітимності. Ще в січні 2024 року Спілка кінематографістів та ряд культурних діячів підписали лист із закликом змінити керівництво Держкіно та склад РПК, а кошти, виділені для підтримки кінематографа, спрямувати на ЗСУ.

"Основна проблема – це їхній абсолютний страх працювати прозоро. Рада з підтримки кінематографії після повномасштабного вторгнення втратила звʼязок з реальністю. Усі рішення ухвалювали за зачиненими дверима, без трансляції та публічності, і громадськість отримувала лише протоколи", – зазначає продюсер Андрій Котляр, один з підписантів того листа.

Ви це бачили? Як українське кіно б'є рекорди

7 березня 2023 року Кабмін продовжив термін повноважень членів РПК на чолі з колишнім бізнес-партнером голови Офісу президента Андрія Єрмака Артемом Колюбаєвим. Після цього Держкіно вирішило відновити практику пітчингів. Однак після позову Національної спілки кінематографістів суд визнав склад РПК нелегітимним, тому розподілити бюджетні кошти на підтримку галузі не вдалося.

Лише влітку Держкіно переобрало членів РПК. Її новим головою наприкінці жовтня став ексдиректор Одеської кіностудії Андрій Осіпов.

Стан державного фінансування

До вересня 2024 року річний план видатків Держкіно був виконаний лише на 25%: із запланованих майже 666 млн грн використали 172 млн грн. Невикористані майже 500 млн грн новообрана РПК планує 19 листопада розподілити між 96 проєктами. Хоча в раді попереджають: не всі отримають фінансування.

У майбутньому ситуація може стати ще гіршою. Справа в тому, що у 2025 році фінансування Держкіно планують зменшити на 70% до 204 млн грн. Новий керівник РПК зазначає, що таке падіння загрожує українському кіноринку стагнацією. "Заявка на необхідний обсяг фінансування була озвучена, і її значне зменшення – це небезпечна ситуація, що призведе до затяжної кризи на роки", – попередив Осіпов.

Ситуація в тому, що наразі в прокаті представлені проєкти, які переважно почали реалізовувати у 2018-2021 роках. Успішні фільми, які демонструвалися у 2022-2024 роках, до початку великої війни були на завершальному етапі виробництва, що і дозволило заповнити ринок якісним продуктом "за інерцією".

Проте, за словами Осіпова, цей ефект закінчиться у 2026-2027 роках, якщо державне фінансування різко скоротиться. Така ситуація може також загрожувати втратою кадрів. "Український ринок тільки починає свій розвиток, а успішні українські режисери, сценаристи та продюсери за останні чотири роки тільки зняли свій перший фільм", – каже продюсер фільму "Люксембург, Люксембург" Володимир Яценко.

"Як авторка, я була б готова віддати свій проєкт іншій країні, якщо вона його профінансує. Тоді це буде фільм іншої країни з українською режисеркою", – наголошує продюсерка фільму "Ля Палісіада" Валерія Сочивець, який представлятиме Україну на премії "Оскар" у 2025 році.

Король серіалів: як Netflix став гігантом кіноіндустрії

У бюджетному комітеті Верховної Ради заявляють, що скорочення фінансування Держкіно відбувається через низький рівень використання коштів у 2024 році. Митці та Держкіно звинувачують одне одного у цьому.

Останні вважають, що фінансування могли зменшити через дії підписантів згаданого листа. "Всередині нашої спільноти є особи, які кажуть, що виділення коштів Держкіно слід скасувати. Виглядає, що частина кінематографістів не може перемогти в конкурсі і у відповідь проявляє недружню конкуренцію. Така критика призвела до того, що парламентарі вирішили зменшити фінансування", – говорить Осіпов.</