Раннє домінування Intel у комп'ютерному виробництві призвело до певного самозаспокоєння. Спочатку компанія не використала можливість створити чип для iPhone, а згодом – дозволила своїм виробничим потужностям відстати від тайванської TSMC.
Згодом компанія не змогла скористатися бумом штучного інтелекту і тепер зазнає рекордних збитків. З початку 2024 року її акції втратили 60% своєї вартості, а капіталізація складає лише 5% від оцінки Nvidia (97 млрд дол. проти 2,9 трлн дол.).
Це призвело до найсерйознішої кризи в 56-річній історії компанії: корпорація змушена звільняти працівників, призупиняти масштабні проєкти і витрачати мільярди, щоб повернути втрачене. Те, що здавалося неможливим десятиріччя тому, може стати реальністю: Intel має намір поглинути свого конкурента Qualcomm.
Intel була заснована в 1968 році Гордоном Муром та Робертом Нойсом. Завдяки першому у світі мікропроцесору Intel 4004, випущеному у 1971 році, компанія швидко зарекомендувала себе як лідер у напівпровідникових технологіях. Протягом наступних десятиліть вона відіграла ключову роль у революції персональних комп'ютерів (ПК), а її процесори стали основою зростаючої IT-індустрії.
Випуск процесорів Pentium у 1990-х роках лише зміцнив позицію Intel як провідного гравця на ринку. Проте втрачені можливості, жорстка конкуренція та відставання в розвитку призвели до низки проблем. Експерти переконані: ситуація з Intel не є наслідком лише недавніх помилок. Тож як Intel потрапила в кризу?
Однією з причин кризи Intel вважається втрата можливості постачати чипи для перших iPhone, які після презентації у 2007 році швидко змінили ринок смартфонів і принесли Apple сотні мільярдів доларів прибутків.
Автор біографії Стіва Джобса Волтер Айзексон писав, що Джобс був задоволений якістю чипів Intel, на яких працювали комп'ютери Apple Mac, тому вирішив обговорити з компанією можливість створення мікросхем і для iPhone. Однак угода з тодішнім гендиректором Intel Полом Отелліні не була досягнута.
Apple обрала чипи від Samsung для iPhone. Через рік компанія поглинула виробника мікропроцесорів PA Semi, а у 2010-му представила власний чип для iPhone.
Протягом перших п'яти років Apple продала сотні мільйонів iPhone. Компанія щороку потребувала мікросхем з вищою продуктивністю. Попит задовольнили чипи Arm, розроблені у співпраці з Qualcomm. Вони споживали менше енергії, ніж мікросхеми Intel, що робило їх більш привабливими для смартфонів.
Після зростання популярності iPhone Apple почала масово замовляти чипи у тайванської TSMC. Контракт з американцями дозволив останній оновити своє обладнання і витіснити Intel з позиції найбільшого виробника мікросхем.
Поки Intel зосереджувалася на мікропроцесорах для ПК, конкуренти почали інтегрувати ШІ-функції у свої мобільні мікросхеми. Завдяки співпраці з Apple TSMC та Qualcomm отримали перевагу, а Intel не встигла адаптуватися.
"Через успіх Apple Intel втратила значну частину своєї ринкової частки", – визнав аналітик Gartner Мікако Кітагава.
Мікропроцесор 4004 мав величезні на той час 2 тис. транзисторів. Сьогодні чипи Intel містять мільярди транзисторів, проте компанія відстає від конкурентів.
Галузеві компанії розміщують дедалі більше транзисторів на мікросхемах, зменшуючи їх розмір. Якщо процесор 4004 мав 10-мікрометровий (мкм) процес виготовлення чипів, то зараз Intel використовує 7-нанометровий (нм). Однак цього недостатньо: найкращі мікросхеми TSMC виготовляються за 3-нм процесом.
Чому Intel програла гонку розробок? Закон співзасновника Intel Гордона Мура, розроблений у 1965 році, передбачав, що кількість транзисторів на кристалі мікросхеми подвоюватиметься кожні два роки. Таким чином, партнери Intel з розробки програмного забезпечення, такі як Microsoft, могли розраховувати, що наступне покоління ПК чи серверів буде потужнішим за попереднє.
Довгий час це працювало: кожні два роки Intel випускала новий чип, а наступного року вдосконалювала його дизайн і технологію. Проте у 2015 році виявилося, що впровадження 10-нм процесу затримується. Зараз в Intel пояснюють, що проблема полягала в недостатньому інвестуванні в літографічні EUV-машини виробництва ASML, у які першою повірила TSMC.