"Убивство свиней": як онлайн-шахраї заробляють мільярди доларів на криптошахрайствах.

З розвитком інтернет-технологій та штучного інтелекту розвивається також індустрія онлайн-шахрайства: за різними оцінками, глобальний дохід "скамерів" у всьому світі вже досягає 500 млрд доларів на рік. Ця сума порівнянна з доходами наркоторговців.

Під час пандемії, коли мільйони людей по всьому світу сиділи вдома, поширилася нова шахрайська схема на ринку криптовалют - pig-butchering ("забій свиней").

До жертви ("свині") втираються в довіру нові "друзі", далі, "відкормлюючи" її, пропонують вигідні інвестиції, а потім починають спустошувати криптосчета. "Свиню забивають", коли всі гроші вже витягнуті, а "друзі" зникають. Здавалося б, що ця схема банальна, однак люди по всьому світу втрачають через неї мільйони доларів.

Як досвідчений банкір з США "розвели" на 50 млн доларів? Чому центром "забою свиней" є М'янма та Камбоджа? І як не стати жертвою шахраїв?

Що таке pig-butchering

Pig-butchering ("забій свиней") - це вид онлайн-шахрайства, пов'язаний, з одного боку, з інвестиціями (найчастіше - в криптовалюти), а з іншого - з романтичними стосунками в мережі.

Чому схема так називається? За аналогією з тим, як довго вирощують свиней перед забоєм, у pig-butchering шахраї довго і ретельно втираються в довіру до жертви - від кількох тижнів до кількох місяців. Часто такий вид шахрайства направлений проти самотніх людей похилого віку.

За даними Американського Інституту миру (USIP), перші випадки такого шахрайства зафіксували в Китаї у 2018 році, а пандемія стимулювала його "вибуховий" ріст.

Як працює схема? Скамери ініціюють "холодний контакт" з потенційним клієнтом через соцмережі, додатки для знайомств або телефонні дзвінки. Вони грають у довгу гру, працюючи над встановленням довіри. Це може виглядати як дружба або зароджуючийся роман.

Шахраї найчастіше мають фальшивий онлайн-профіль з привабливою аватаркою (як правило, вкраденою у когось іншого або згенерованою ІІ) та фотографіями, які свідчать про розкішний спосіб життя.

Так вони маскуються під привабливих самотніх людей або успішних інвесторів, яким довіряють. Одна з найпоширеніших тактик - "розпорошитися і чекати": розіслати тисячі загальних текстових повідомлень на величезну кількість акаунтів через соцмережі, SMS та додатки для знайомств, чекаючи, поки потенційна жертва "клюне".

Після того, як користувач відповів на перше повідомлення, шахрай підбирає слова, щоб завоювати довіру. Спілкування може тривати протягом тижнів або місяців.

Втершись у довіру, скамер "випадково" згадує про "вигідну інвестиційну можливість", заохочуючи "почати з малого". Далі зацікавлений клієнт переводить кошти на контрольовані шахраями криптосчета.

Клієнтам дозволяють повернути незначні суми стартових "інвестицій", щоб зберегти довіру, але як тільки скамери отримують великі гроші або ж "свиня" розгадує схему, вони зникають.

Шахраїв добре готують для роботи: їм роздають детальні інструкції, як обманювати жертв. Зокрема, книги з основ роботи крипторинку та алгоритми, як запобігти видаленню фальшивих акаунтів у соцмережах.

Також серед інструкцій - підказки, як "розговорити" жертву на різні теми: футбол, музика, книги або садівництво. А також - як за допомогою, здавалося б, невинних запитань, визначити стан потенційного клієнта.

Крім цього, скамерам розповідають, як розвивати в додатках для знайомств романтичні стосунки з жертвою. "Компліменти, побажання спокійної ночі, коли жертва лягає спати - ці та інші прийоми є ефективною психологічною зброєю", - пише The Economist.

В'язні-шахраї в Південно-Східній Азії

Часто самі шахраї, які вдають із себе друзів у соцмережах, також є жертвами, яких експлуатують злочинні синдикати. За оцінками ООН, у 2023 році щонайменше 220 тисяч людей були змушені працювати на "скам-центри" у М'янмі та Камбоджі.

В загальному, людей з більш ніж 70 країн продали на шахрайські "ферми" та "парки" в Південно-Східній Азії. Багато з них - випускники університетів з знанням іноземних мов з бідних країн, яких заманили в рабство обіцянкою добре оплачуваної роботи в кол-центрі.

Таких працівників тримають на "фермах" в жахливих умовах. "Якщо ти не знаходиш жертву, тебе б'ють струмом. Були випадки, коли жінок потім продавали в сексуальне рабство. Щоб врятуватися, узники змушені просити родичів платити величезні викупи", - розповідав угандієць Джаліл, якому вдалося вирватися з рабства в М'янмі. В пастку він потрапив, відгукнувшись на фейкове оголошення про добре оплачувану роботу в сфері маркетингу.

Такі "парки" процвітають передусім у найбідніших країнах Південно-Східної Азії: М'янмі, де на фоні продовжуваної громадянської війни панує беззаконня, та в корумпованій Камбоджі, де влада платить, щоб вона закривала на