Основна мета цього кроку – зниження цін на пальне для споживачів у США. Але падіння вартості нафти вплине не лише на ситуацію в Штатах, а й на глобальний ринок. Зокрема, це торкнеться Росії, яка за рахунок доходів від експорту вуглеводнів фінансує свою війну проти України.
Чи має намір Трамп виконати свої передвиборчі обіцянки? Що для цього потрібно зробити та які можуть бути наслідки для військової машини Кремля?
У одному з інтерв'ю перед виборами, описуючи своє бачення майбутнього енергетики США, Трамп зазначив: "Ми будемо бурити, малятко! Бурити". Ця фраза, яка в оригіналі звучить як "Drill, baby, drill", стала, мабуть, найбільш гучною обіцянкою республіканця в контексті майбутньої енергетичної політики країни.
В цілому він обіцяв розширити програми видобутку нафти і газу, щоб "забезпечити видобуток внутрішніх енергоресурсів, знизити зростання цін на бензин, дизельне паливо та природний газ, підвищити енергетичну безпеку союзників США по всьому світу, скасувати соціалістичний "Зелений новий курс" та забезпечити, щоб Штати більше не залежали від іноземних постачальників енергії".
Проте, політичні обіцянки часто залишаються лише словами після перемоги на виборах.
Чи планує майбутній президент США впливати на ціни на енергоносії? На думку директора Центру міжнародних досліджень Володимира Дубовика, Трамп спробує знизити ціни на нафту, оскільки це питання дуже важливе для більшості американців.
"Трамп не раз стверджував, що ціни зросли під час президентства Байдена, і що він стане лідером, за якого ціни впадуть. Тоді він зможе реалізувати свою обіцянку і сказати американцям: "Бачите, вам стало краще жити, ніж за Байдена". Це допоможе йому консолідувати підтримку, яку він щойно отримав", – вважає Дубовик.
Ця політика також вплине на російську нафтову галузь та бюджет країни-агресора. "При ціні нафти 100 доларів за барель Путін може вести війну, а при 40 доларах це вже неможливо", – підкреслював Трамп під час виступу в Економічному клубі Нью-Йорка у вересні 2024 року.
Чи реально знизити ціну на нафту до такого рівня, і що для цього потрібно зробити?
Експерти, опитані ЕП, вважають, що такий сценарій реальний, але США не зможуть зробити це самостійно. Для значного зниження цін необхідно заручитися підтримкою інших великих виробників нафти. Хто входить до цього списку?
За даними Управління енергетичної інформації, протягом останніх шести років США є найбільшим виробником нафти, з середнім видобутком 12,9 млн барелів на добу. Рекорд, 13,3 млн барелів, був зафіксований у грудні 2023 року. На другому місці з 10,1 млн барелів – Росія, на третьому – Саудівська Аравія з 9,7 млн барелів.
У 2023 році на три найбільші гравці припадало 40% світового видобутку нафти, або 32,8 млн барелів на добу. До провідної десятки країн-виробників також увійшли Канада, Ірак, Китай, Іран, Бразилія, Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт.
"Збільшення видобутку потрібно погоджувати. Лише дії США навряд чи зможуть знизити ціну до 40 доларів за барель. Необхідно вести переговори, перш за все, із Саудівською Аравією, з якою у Трампа традиційно нормальні стосунки. Якщо він дуже попросить, думаю, саудити можуть піти назустріч. Можливо, тимчасово, але це дозволить знизити ціни на нафту", – вважає Дубовик.
За його словами, такий ціновий коридор створить проблеми і для видобутку нафти в США, зокрема сланцевого, собівартість якого значно вища, ніж у Росії.
Інший важливий чинник – Китай. Низька ціна на нафту стимулюватиме зростання його економіки. "Для Трампа Китай – це ворог номер один, якого потрібно знищити економічно", – додає президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
"Ті перспективи, які малює новообраний президент США, виглядають загрозливо для Росії та Ірану, яким потрібні гроші для війни, але як вони будуть реалізовані – тут багато запитань", – додає Гончар.
На думку експерта Геннадія Рябцева, нафта Brent по 60 доларів за барель для Путіна – це великі труднощі, 50 доларів – серйозні складнощі, а 40 доларів – катастрофа.
"Не можу стверджувати, що це зупинить війну, адже Путін робить ставку саме на неї. Війна рятує Кремль від необхідності відповідати на велику кількість питань, які ніхто з росіян не ставить. Як тільки бої закінчаться, питання з’являться", – зазначає Рябцев.
"Поки що це лише обіцянки. Що стосується реалізації цієї стратегії, то можна говорити про тісні