Через кілька років продукт з брендом snEco з'явився на полицях усіх великих українських мереж супермаркетів. Зараз компанія виробляє близько 100 тис. упаковок снеків на місяць і щороку подвоює виручку. Напередодні створені українцями сирні кульки отримали нагороду за інноваційний продукт на одній з найпрестижніших продовольчих виставок SIAL Paris, що проводиться у Франції.
Гришини родом з Харкова. Основний напрямок їх бізнесу, який вони заснували понад 15 років тому, – виробництво наборів для рукоділля. У 2015 році вони вирішили започаткувати виробництво снеків. Уперше подібний продукт на основі сиру вони скуштували в США. В Україні схожих товарів тоді не було.
"Спочатку ми думали виробляти сир. Проте мене бентежило, що його потрібно зберігати в холодильнику, а це створює труднощі з логістикою. До того ж у сиру дуже короткий термін зберігання", – каже співзасновник snEco Вадим Гришин.
Підприємці почали шукати спосіб довшого зберігання сиру без холодильника.
"Ми експериментували, поки не прийшли до технології мікрохвильової вакуумної сушки. Її винайшли в NASA у 1960-х роках, бо кожен кілограм, який підіймається на орбіту, коштує дуже дорого. Тому вирішили, що недоцільно астронавтам харчуватися продуктами, у яких може бути 80% води", – пояснює Гришин.
Засновники компанії вирішили використати цю технологію і почали експериментувати із сушінням сиру. Для появи першої комерційної партії знадобилися два роки. "Ми зіпсували тисячі кілограмів сиру. Інколи витягували з камери сирний батон, який склеювався і змішувався", – пригадує підприємець.
Сир сушиться за низької температури у вакуумі, тому висихає всередині і ззовні. Там сир спінюється, стає повітряним і хрустким, як попкорн. З кілограма сиру виходять 500 грамів снеків, які можуть зберігатися без холодильника два роки.
"Із зниженням тиску температура кипіння води теж знижується. У глибокому вакуумі вода кипить за температури 24-28 градусів. Завдяки вакууму сир під час сушки не плавиться, а висихає зсередини", – пояснює Гришин.
Брати розподілили обов'язки так: Пилип відповідає за виробництво і технологічний процес, Вадим – за маркетинг, продажі та розширення бізнесу.
"Починали з того, що на звичайному побутовому принтері друкували етикетки, і наше виробництво обмежувалося кількома сотнями упаковок. Зараз обсяги становлять 100 тисяч упаковок на місяць", – розповідає співзасновник snEco.
Спочатку сирні снеки продавали в магазинах, що спеціалізуються на екологічній та натуральній продукції. Згодом з'явилися два перші великі клієнти: ОККО та "Сільпо", з якими компанія співпрацює досі. У розширення виробництва, за словами співзасновника компанії, інвестували не менше мільйона доларів.
За останні кілька років компанія налагодила співпрацю з усіма великими національними ритейл-мережами, крім Metro, з якою ще веде перемовини. Останнім великим партнером стала мережа "АТБ".
За обсягом виручки компанія щороку зростає майже вдвічі. Винятком став 2022 рік, коли довелося релокувати виробництво з Харкова. Проте навіть того року оборот був більший, ніж у 2021 році. За 2023 рік оборот становив 27 млн грн.
"Ми використовуємо сири українського та євросоюзівського виробництв. Пармезан імпортуємо з Італії, гауду – з Німеччини та Нідерландів. З українських сирів використовуємо копчений сулугуні. Для дитячих снеків використовуємо твердий сир, який виготовляють наші партнери в Пирятині", – ділиться Гришин.
Зараз в асортименті виробника дев'ять смаків, оновлення лінійки триває. На виробництві не використовують барвники та консерванти – тільки спеції. Продукт довго зберігається без холодильника через повну відсутність у ньому води.
Підприємці отримали патент на корисну модель виробництва продукції за їх технологією в Україні. "Технологія дозволяє обробляти таким чином різні продукти. Зараз тестуємо її на фруктах, овочах і травах. Плануємо запустити проєкти у сфері переробки рослинної продукції", – анонсував Гришин.
У Харкові виробництво компанії розташовувалося в приміщенні колишнього радянського заводу. Багато років тому воно було стратегічним підприємством. "Коли почалася війна, ми втратили доступ до виробничих приміщень. Військові взяли завод під охорону", – пригадує співзасновник snEco.
Коли почалися обстріли Харкова, підприємець вивіз співробітників із сім'ями, які зголосилися покинути місто, на захід України. "Спочатку була релокація людей, бо люди – це найголовніше. Далі ми почали шукати варіанти, як зберегти хоч щось з наших активів. Нам дали два-три дні доступу до приміщення, і ми вивезли основне обладнання та частину продукції", – розповідає Гришин.
Більшу частину сиру, який зберігався в холодильниках, роздали в Харкові мешканцям безкоштовно. Релокацію проводили власними силами. Державна програма релокації пропонувала логістику залізницею, але такий варіант