Частина українського бізнесу, незважаючи на десятирічну агресію Кремля та масштабні санкції, керуючись принципом just business, досі продовжує співпрацювати зі стороною-агресором та її підприємствами. Вітчизняний судовий реєстр містить достатньо таких історій.
Наприклад, відомий український виробник меблів "Новий стиль" постачав обладнання, техніку та компоненти російській компанії через фірми-прокладки. А директор науково-виробничого підприємства "Техприбор" поставив росіянам компоненти до гідрометеорологічного обладнання на 800 тис. доларів через болгарського посередника.
Феміда наздогнала порушників. Однак, через відсутність в Україні спеціальної статті Кримінального кодексу (ККУ) про порушення санкцій, їх притягнули за статтею про колабораціонізм, яка не враховує всіх особливостей обходу санкційного режиму.
У першому випадку виробник меблів за угодою зі слідством отримав один рік умовно, у другому - винуватець сплатить 170 тис. грн штрафу.
Україна відстає від держав-партнерів у ефективності переслідування порушників санкцій та тих, хто хоче заробити на війні. Наприклад, у Німеччині відкрили близько 2 тис виробництв за ухилення від антиросійських санкцій, у Фінляндії - понад 900, у Латвії - понад 300.
Нещодавно в Німеччині притягли до кримінальної відповідальності директора місцевої компанії за продаж верстатів для виготовлення снайперських гвинтівок російському виробнику зброї всупереч встановленим обмеженням. Підприємця позбавили волі на 7 років.
У Литві на криптовалютного оператора Payeer наклали штраф 8,23 млн євро за порушення міжнародних санкцій. Компанія дозволяла клієнтам (переважно з РФ) здійснювати операції в рублях через підсанкційні російські банки.
Нідерландська компанія сплатить 195 тис. євро, а її директор - ще 20 тис. Справа в тому, що підприємство незаконно перерахувало близько 18 млн євро дивідендів російській компанії, бенефіціаром якої була підсанкційна особа. Крім того, нідерландці погасили кредит у 100 тис. євро іншій російській компанії, що перебувала під санкціями.
Усі ці приклади демонструють, що Україна як жертва агресії виявляється менш ефективною у переслідуванні порушників санкцій у порівнянні з європейськими партнерами. Цей дисонанс особливо помітний на фоні дій ЄС, який посилює відповідальність і санкційний комплаєнс у бізнесі.
Змінити ситуацію має законопроект, який встановлює кримінальну відповідальність за порушення і обхід санкцій. Його підписав президент Володимир Зеленський і повинен зареєструвати в найближчий час.
Цей документ - результат річної роботи Міністерства юстиції, більше 10 державних органів та Аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей". Він враховує найкращі світові підходи протидії порушенню санкцій і здатен суттєво посилити ефективність санкційної політики держави.
Кримінально караним буде умисне або необережне порушення (невиконання або перешкоджання виконанню) санкційних обмежень, застосованих відповідно до профільного закону. Зокрема йдеться про секторальні санкції та окремі види персональних обмежень, перелік яких міститься в примітці статті ККУ.
Також буде каратися умисний обхід санкцій, а саме придбання та інші дії з заблокованими активами. Крім цього пропонується карати за доведення до банкрутства або фіктивне банкрутство підсанкційної юридичної особи або компанії з підсанкційним кінцевим бенефіціарним власником.
Важливо, що за дрібні порушення не будуть карати, адже для настання кримінальної відповідальності треба досягти вартісного порогу в понад 3 тис. євро. Виключення - товари військового призначення або подвійного використання.
Згідно з законопроектом, карати пропонується як підсанкційну особу, так і інші сторони, зокрема службових осіб і осіб, що надають публічні послуги.
Наприклад, кримінальну відповідальність нестиме нотаріус, який всупереч санкціям перереєстрував частку бізнесу на іншу особу, або директор фірми, яка виконала фінансове зобов'язання або здійснила торгову операцію на користь підсанкційного суб'єкта.
"Ефективність введених санкцій безпосередньо залежить від механізму їх реалізації. Зараз відсутність кримінальної відповідальності за обхід або порушення санкцій породжує безліч схем для виведення активів з-під санкційних обмежень", - зазначила Інна Богатих, заступник міністра юстиції.
Потенційне покарання за порушення і/або обхід санкцій - штраф (від 425 тис. грн до 2,04 млн грн) або позбавлення волі на строк від 2 до 10 років. Передбачено обов'язкове позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, а в окремих випадках - конфіскація майна.
Криміналізація порушення і обходу санкцій стане ефективним інструментом протидії недобросовісним суб'єктам господарювання і посилить дієвість санкційної політики. Своєчасне впровадження ефективної системи санкційного комплаєнсу дозволить бізнесу не лише мінімізувати ризики порушень і уникнути кримінальної відповідальності, але й внести свій вклад у посилення економічного тиску на Росію.
Українські підприємці повинні звикнути дотримуватися правил, які вже стали буденністю для бізнесу в країнах-партнерах. Серед них: