Десятиліттями Олімпійські ігри асоціювалися з масштабними витратами, роздутих бюджетів і зайнятістю новопобудованих об'єктів. Тому в Міжнародному олімпійському комітеті (МОК) при виборі господарів Ігор вирішили робити акцент на фінансово стійких країнах з готовою інфраструктурою.
Першими змаганнями, що відбулися за новими принципами відбору, стала літня Олімпіада-2024 в Парижі. Проте французи також суттєво перевищили стартовий бюджет, хоча й використовували тимчасові локації та всесвітньо відомі арени.
Італія, яка прийматиме зимову Олімпіаду 2026 року, за п’ять років підготовки також перевищила стартову смету. Наразі витрати досягають 5,7 млрд євро, хоча італійці також вирішили частково використовувати перевірену інфраструктуру.
Церемонію відкриття прийме міланський стадіон San Siro, закриють Ігри-2026 на арені у Вероні, а змагання з лижних видів спорту та біатлону пройдуть на аренах у Валь-ді-Фьемме та Антерсельві, які вже не раз приймали чемпіонати світу.
Водночас з новими об'єктами виникли великі проблеми: санно-бобслейна траса в Кортині та хокейна арена в Мілані не готові, хоча до стартів залишилося всього 13 місяців. Місцеві медіа, не підбираючи слів, називають це управлінським провалом.
Чому Італія опинилася в цейтноті за рік до відкриття Ігор? Чи встигнуть міста-господарі здати всі об'єкти вчасно і чи є у МОК план Б?
У 2018-2019 роках, коли італійці боролися за право проведення Ігор, на користь їхньої заявки зіграли компактність об'єктів та досвід у проведенні змагань. Олімпійські ігри в Мілані та Кортина-д'Ампеццо стануть для країни четвертими після Рима (1960, літні Ігри), Турина (2006, зимові) та Кортина-д'Ампеццо (1956, зимові).
В Швеції, яка була головним конкурентом Італії, літня Олімпіада проходила лише раз - в 1912 році. Більше того, італійці вважали козирем своєї заявки наявність санно-бобслейної траси. Шведи ж пропонували використовувати трек у Латвії.
На жаль, цей козир став для італійців великою проблемою. Виявилося, що траса в Кортині, побудована 100 років тому, вже багато років не функціонує. На початку 1980-х років там знімали сцени для фільму про Джеймса Бонда "Тільки для твоїх очей", але тепер об'єкт знаходиться в аварійному стані.
Спочатку італійський уряд виділило на реконструкцію об'єкта 50 млн євро, але згодом з'ясувалося, що вартість робіт має бути принаймні вдвічі більшою. Через це узгодження нового бюджету та оголошення тендеру постійно затягувалося.
"Ми оголосили тендер на будівництво санно-бобслейного центру, але жодна компанія не відгукнулася. Тому тепер шукаємо альтернативні варіанти", - визнала керівник оргкомітету Ігор-2026 Джованні Малаго.
У 2023 році він оголосив, що нову трасу не будуватимуть через високу вартість, а подумають про проведення змагань з бобслею, санного спорту та скелетону в Австрії або Швейцарії. Найкращим варіантом назвали австрійський Інсбрук - місто вже приймало Ігри в 1964 та 1976 роках і запропонувало свої послуги.
Бажання італійців заощадити цілком виправдане. Ще в 2020 році вчені Оксфордського університету підрахували, що Олімпіада - занадто дороге задоволення. Середній рівень витрат, пов'язаних зі спортом, досягає 12 млрд доларів, а не пов'язаних з ним - у кілька разів більше. За їхніми даними, середнє перевищення смети літніх ігор зазвичай становить 213%, зимових - 142%.
Так сталося і з Іграми-2026. У 2019 році бюджет змагань становив 1,3 млрд євро, а до травня 2024 року зріс вчетверо до 5,7 млрд євро. На тлі проблем з новою бобслейною трасою міністр економіки Італії Джанкарло Джорджетті почав бити на сполох. "Залишилося два роки, час йде жахливо швидко, тому майже неможливо дотримуватися графіка", - говорив він у лютому 2024 року.
Джорджетті визнав, що "починає шкодувати" про свою підтримку заявки Італії на Олімпіаду-2026, але пізніше відмовився від цих слів, сказавши, що це була жарт. У лютому 2024 року уряд уклав угоду про зведення розсувного треку в Кортині за 80 млн євро. Будівельні роботи почалися менш ніж за два роки до старту Ігор.
Такий поворот обумовлений не лише почуттям національної гордості, але й серйозною критикою на адресу уряду Джордже Мелоні. Репутаційні ризики стати урядом, який не зміг забезпечити проведення Олімпіади повністю на своїй території, виявилися занадто великими, тому гроші все ж знайшли.
Трасу довжиною 1 445 м з системою охолодження зобов'язалася збудувати одна з провідних будівельних компан