Баранов протягом багатьох років працював у команді відомих підприємців Василя Хмельницького та Андрія Іванова, поки не заснував свою компанію A Development. Проте він все ще покладається на фінансову підтримку своїх колишніх роботодавців.
Реалізація нового амбітного проєкту A Development – житлового комплексу "Ріхерт & Парк" – затрималася через опір активістів. Апогеєм протистояння стала петиція на сайті президента України з вимогою розірвати договір оренди землі із забудовником та створити національний парк.
Несподіванкою стала позитивна реакція Володимира Зеленського на цю петицію: він доручив Мінкультури розробити відповідні документи. Баранова ця реакція дивує, і він готовий відстоювати свою позицію в суді.
Хто ж допоміг петиції про парк зібрати 25 тисяч голосів? Чому Баранов зустрічається з членами "молодої команди" Леоніда Черновецького? За що Микола Азаров зробив Баранову зауваження?
— Півроку тому я бачив вас з народним депутатом Олесем Довгим на Арсенальній площі. Якою була тема зустрічі? Про що говорили?
— Олесь – мій друг, ми знайомі вже давно. Ми просто зустрілися, у мене немає жодних справ з владою. Я працюю на чистому ринку і не маю необхідності спілкуватися з політиками чи чиновниками.
— Ви давно дружите?
— Напевно, з 2012-2013 років.
— Довгий був секретарем Київради за Леоніда Черновецького і мав стосунок до розподілу комунальних підприємств під забудову та відчуження землі. Чи має він вплив на вирішення земельних питань у Києві й досі?
— Це питання не до мене. Я не працював у Києві в той час, коли він був секретарем Київради, і точно не готовий обговорювати справи своїх друзів.
— Земельні питання ви з ним не обговорюєте?
— Звісно, ні.
— Ви виходець з "Київської інвестиційної групи" Василя Хмельницького та Андрія Іванова. Зараз маєте власну компанію, але з їхньою компанією UDP співпрацюєте за окремими проєктами. На скільки відсотків ви б оцінили свою незалежність від колишніх роботодавців?
— На сто відсотків. У проєктах, де вони є партнерами, точніше, співінвесторами, я є керівним партнером, тому рішення ухвалюю я. Безумовно, з деяких питань ми радимося, але бізнес-стратегія і модель – це мої особисті рішення.
— Ви називаєте UDP стратегічним інвестиційним партнером. Якщо перевести на просту мову, то це ті, хто фінансує будівництво?
— Партнери потрібні в кількох випадках: коли потрібні кошти, компетенції чи інші можливості партнерів. Ми з UDP у партнерстві в кількох проєктах: військова комендатура на "Арсеналі", White Lines, "Ріхерт & Парк" і "Більшовик".
— UDP – це перше місце, куди ви звертаєтеся за фінансуванням, чи звертаєтеся до них тільки в разі, якщо не знаходите гроші в інших місцях?
— Будівництво – це дуже капіталоємна галузь, необхідні великі інвестиції. У проєкті я ділюся не лише прибутками, а й ризиками. Проєкт може реалізовуватися сім-вісім років, тому краще мати надійного партнера, якому довіряєш.
— Ви працювали заступником міністра транспорту Костянтина Єфименка. У 2010 році Кабмін оголосив вам догану. За що?
— Я працював чиновником два роки, мені цього вистачило. Хоча це цікавий досвід, оскільки там вмикається макроекономіка, і ми керували цілою галуззю. Коли ми працювали, у Міністерства транспорту було в прямому підпорядкуванні 700 тисяч працівників – від "Укрзалізниці" до "Укрпошти". Я відповідав за автомобільний транспорт і підготовку до "Євро-2012".
Догану я отримав тому, що було бажання віддати термінал E аеропорту "Бориспіль" під Duty Free без конкурсу. Я виступив проти цього, і мені Азаров за це дав догану.
— Як вам працювалося в уряді Миколи Азарова?
— Там було багато потужних людей, які мали досвід управління великими проєктами. Якби не Борис Колесніков і голова Нацагентства з підготовки до "Євро-2012" Володимир Ковалевський, ніякого "Євро-2012" в Україні не було б.
Вони взялися за справи, коли ще не було розпочато будівництво арени у Львові та аеропорту в Донецьку, реконструкція Олімпійського стадіону в Києві. Ці питання були вирішені на моїх очах дуже швидко. Більшість інфраструктурних проєктів, реалізованих при тій владі, досі є наймасштабнішими в Україні.
— Відповідати за підготовку до "Євро-2012" з його бездонними бюджетами – це золота жила. Ви там заробили капітал на відкриття власного бізнесу?
— Міністерство транспорту не мало бюджету на "Євро-2012". Усі бюджети були централізованими і надходили "Дирекції з будівництва об'єктів до "Євро-2012". Дирекція нам не підпорядковувалася взагалі, а гроші я заробив у бізнесі.
— З моменту окупації Криму до серпня 2014 року ви жили на півострові?
— Сім’я жила там до літа 2014 року, а я працював у Києві і бував там час від часу.
— Як виглядало життя в окупованому Криму?
— Окупація Криму – це не окупація Маріуполя чи Донецька. Крим здали без бою, без жодного пострілу. Там не було роботи "зеніток", жодна людина не загинула. Юридично це була не окупація, а анексія. Я не жив у Криму під Росією.