Наука заробляє: як бізнес і університети об'єднуються для спільного розвитку.
Цікаво, але видатний конструктор, який брав участь у запуску першого супутника та польоті людини в космос, часто залишався поза увагою на урочистостях, до яких мав прямий стосунок. Його ім'я та навіть українське походження роками залишалися в тіні.
Науковці незалежної України також часто залишаються в тіні. Низька зарплата, відсутність перспектив та престижу професії призвели до маргіналізації цієї сфери. Часто можна почути, що викладачі залишаються в університетах, оскільки не вміють працювати в ринкових умовах і не бажають виходити із зони комфорту.
Проте далеко не всі відповідають цим стереотипам. Університети складаються не лише з студентів та навчального процесу навколо них, а й з дослідницьких лабораторій, наукових центрів та шкіл, які зберегли свою експертизу. Крім того, велика війна та нагальна потреба у виробництві зброї стали поштовхом для розвитку науки.
"Економічна правда" поспілкувалася з представниками університетів, щоб з’ясувати, як українська наука може підтримати бізнес. Наведені приклади лише частково демонструють, як унікальні кадри не тільки зберегли свою експертизу, але й стали каталізаторами змін для розвитку українського технологічного бізнесу.
Від послуг з кібербезпеки до ракет
Бізнес часто звертається до вищих навчальних закладів за спеціалізованими послугами та експертизою, які неможливо знайти в інших місцях. Це особливо стосується закладів з історією, унікальним обладнанням та розвиненими науковими школами.
Одним із таких центрів є аеродинамічний дослідницький комплекс Національного авіаційного університету (НАУ). Тут проводяться дослідження для державних та комерційних замовників. У комплексі працюють дві аеродинамічні труби, що використовуються будівельними компаніями.
"Часто приходять з макетами будівель, оскільки роза вітрів може вплинути на систему вентиляції. Після тестувань можуть змінити орієнтацію або конструкцію будівлі", – зазначає в. о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Після початку великої війни виробники дронів почали звертатися за послугами продуву для перевірки формфактора крила. У лабораторних умовах вони отримують наукове обґрунтування для підвищення ефективності крила свого літального апарата. Отримати детальну інформацію про проєкти складно, оскільки компанії працюють з університетами через угоди про нерозголошення конфіденційної інформації (NDA).
В Україні є лише три аеродинамічні дослідницькі комплекси, два з яких – у вишах. Крім того, в університеті працюють фахівці з глибокими знаннями аеродинаміки, які можуть професійно обґрунтувати необхідні зміни.
Університети за правилами бізнесу: як зміниться вища освіта
У квітні 2024 року виробник систем безпеки Ajax Systems розпочав продаж камер спостереження власного виробництва. Ajax кинула виклик китайським компаніям, які є лідерами на цьому ринку. Над розробкою власної продукції українці працювали близько трьох років. Під час розробки Ajax звертався до Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського (КПІ) за допомогою у виготовленні лінз.
За словами засновника Ajax Systems Олександра Конотопського, працівники кафедри оптичних та оптико-електронних приладів – чи не єдині в Україні, хто міг допомогти компанії своєю експертизою. В Ajax Systems відмовилися розповісти про деталі співпраці, пославшись на NDA. Як повідомив ЕП ректор КПІ Анатолій Мельниченко, розробка лінз – не єдиний проєкт компанії та університету з розвитку продуктів.
Звертався до КПІ і Національний банк України. "Наші науковці виконували дослідження для НБУ щодо зносостійкості гривні", – розповідає Мельниченко. Крім того, університет співпрацює з компаніями, проводячи матеріалознавчі експертизи, наприклад, для оцінки якості зварних швів.
"Для прокуратури ми виконували OSINT-дослідження ще тоді, коли цей термін був майже невідомим в Україні. Наші журналісти збирали важливу інформацію для правоохоронців з відкритих джерел", – додає проректор з наукової роботи КПІ Сергій Стіренко.
За часів радянської окупації в Сумах було зосереджене виробництво насосів та компресорів. У Сумському державному університеті (СумДУ) працює кафедра, яка розвиває науковий напрямок у цій галузі. Через труднощі в організації співпраці з місцевими підприємствами університет вирішив створити науково-дослідну лабораторію гідродинамічних приводів та установок.
Вплив штучного інтелекту: чому "Нобеля" з фізики та хімії дали психологам і математикам
"Наше дослідне виробництво виготовляє насоси власної розробки. Ми займаємо певну нішу на ринку: обслуговуємо нафтогазові підприємства та цукрові заводи. Основною перевагою наших насосів є велика кількість універсальних деталей, що дозволяє швидко їх налаштувати для прокачування різних середовищ", – розповідає проректор з наукової роботи СумДУ Анатолій Чорноус.
"У двигуні цієї ракети-носія є невеликий за габаритами, але потужний турбонасос, який