Нарешті все стало на свої місця. Хто тепер очолить податкову службу і яке відношення до цього має Офіс президента?

Напередодні нового року Кабінет Міністрів призначив головою Державної податкової служби (ДПС) Руслана Кравченка. Колишній голова Київської обласної військової адміністрації (КОВА), а також досвідчений прокурор почав керувати ключовим фіскальним органом країни, від роботи якого залежить фінансування обороноздатності під час війни.

Призначення Кравченка стало знаковим одразу з двох причин. По-перше, він став першим головою ДПС без статусу "виконуючого обов'язки" за більш ніж 3,5 року. По-друге, його призначення ознаменувало зміну сфер впливу на податкову службу.

Бізнес роками просив владу визначитися з керівником ДПС, адже тільки повноцінний голова має політичний мандат на проведення реальної реформи служби. Реформи, яку влада сама задекларувала ще в кінці 2023 року, прийнявши Національну стратегію доходів. Чи виправдає Кравченко ці очікування?

З прокурорів у податківці

Призначеному голові ДПС Руслану Кравченку набагато більше підійшла б інша топова вакантна посада в країні - генерального прокурора. Адже досвіду роботи ані в податковій, ані в суміжних з нею службах, ані в бізнесі, який у своїй діяльності хоч якось контактує з податковою, у нього немає. Натомість майже всю кар'єру Кравченко провів на посадах в органах прокуратури.

Руслан Кравченко народився в Северодонецьку в березні 1990 року. У 2007 році закінчив військовий ліцей імені Івана Богуна, у 2012 році - юридичну академію Ярослава Мудрого за спеціальністю "правознавство" і отримав звання "лейтенант юстиції".

У 2012-2014 роках працював у прокуратурі Севастополя, а після початку російсько-української війни брав участь в антитерористичній операції: був прокурором 33-ї військової прокуратури Південного регіону. Має статус учасника бойових дій.

Після АТО Кравченко працював у Головній військовій прокуратурі. Зокрема, як повідомляє рух "Чесно", він був прокурором у справі, в якій втечі президента Віктора Януковича визнали винним у державній зраді.

У 2020-2021 роках Кравченко працював начальником управління з кримінальних проваджень про злочини в сфері оборонно-промислового комплексу, після чого став керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області.

У січні 2023 року колишній голова Київської ОДА Олексій Кулеба перейшов на роботу в Офіс президента. На його місце призначили Кравченка, де той і працював останні півтора року.

Нову голову податкової призначили без жодного конкурсу. Це уряду дозволяє тимчасовий порядок, який діє на період воєнного стану. Інші економічні органи, зокрема митницю та Бюро економічної безпеки, в Україні перезавантажують із проведенням конкурсів на посади керівників за участю міжнародних експертів.

Кінець епохи безголов'я

Кравченко - перший з травня 2021 року голова податкової, який працюватиме не в статусі "виконуючого обов'язки". Востаннє ДПС мала повноцінного голову в травні 2021 року, коли звідти звільнився Олексій Любченко. Останній перейшов на роботу в уряд Дениса Шмигаля на посаду першого віце-прем'єра та міністра економіки. Відтоді головний фіскальний орган країни очолювали керівники зі приставкою "в.о.".

Першим з них був Євген Олейников, який прийшов на роботу в ДПС разом з Любченком. Олейников навіть встиг виграти конкурс на посаду голови ДПС, однак Кабмін його так і не призначив. Як пояснювали тоді співрозмовники ЕП у політичних колах, восени 2021 року кар'єрний ліфт Любченка раптово "зламався", і його вирішили відправити у відставку. Відповідно, уряд не став призначати головою податкової колишнього заступника відставного міністра.

Далі податкову в статусі "в.о." протягом місяця очолював Михайло Титарчук, а в грудні 2021 року - тимчасово виконуюча обов'язки Тетяна Кірієнко. В цьому статусі вона керувала службою протягом трьох років.

Після початку великої війни саме від роботи податкової служби залежала здатність України фінансувати власну обороноздатність. Незважаючи на це, ДПС продовжувала працювати без повноцінного керівника, що іноді викликало роздратування у платників податків.