В кінці 2023 року Сполучені Штати повністю вступили в передвиборний режим. Будь-які рішення, які ухвалювалися в Конгресі після цього, ставали політичним вододілом, що розколювало американських парламентарів на два протилежні табори. Не стали винятком і рішення щодо підтримки України.
Затримка з виділенням американської допомоги передбачала, що 2024 рік буде нелегким для нашої країни. Незважаючи на це, в кінці 2024 року уряд не лише приймає відверто популістські рішення щодо розподілу грошей всім охочим, але й має впевненість у міжнародному фінансуванні на 2025-й і навіть частково на 2026 роки.
Політична нестабільність і війна впливали й на українську економіку. Рік починався з рекордно низької за останні роки інфляції, а закінчується прискореним зростанням цін, за яким Національний банк не встигав оновлювати свої прогнози. Коливався й курс валют, який пережив свій перший рік в умовах так званої "керованої гнучкості".
Як українська економіка пережила 2024 рік і якими будуть ціни та курс долара в 2025-му?
Для курсу долара 2024-й став першим повноцінним роком дії режиму "керованої гнучкості". Цей режим Національний банк ввів 2 жовтня 2023 року після того, як півтора року тримав значення офіційного курсу зафіксованим спочатку на рівні 29,25 грн, а потім - 36,56 грн.
У січні-березні курс долара коливався в межах 37,5-38,5 грн, однак вже навесні національна валюта почала відносно швидко девальвувати, перетнувши позначку 40 грн за долар в кінці травня. Курсовий фактор вплинув на рівень цін, які почали стрімко зростати влітку.
Більше того, на прискорення інфляції впливали гірші врожаї і відключення електроенергії під час липневої спеки. Бізнес, який в умовах відключень світла працював від генераторів, закладав у ціни своєї продукції та послуг вартість спожитого пального.
Негативна динаміка інфляції врешті-решт вплинула й на Нацбанк, який з липня намагався тримати курс долара в Україні в межах вузького коридору - 41-41,5 грн за долар. Лише в кінці року НБУ наважився трохи ослабити гривню, яка закінчує 2024-й приблизно на позначці 42 грн за долар.
Незважаючи на відносне затишшя на валютному ринку, ціни продовжують зростати. Зараз інфляція настільки прискорилася, що Нацбанк вже не встигає оновлювати під неї свої прогнози. Так, у жовтні регулятор прогнозував інфляцію за підсумками 2024 року на рівні 9,7%, а в листопаді вона фактично склала 11,2%. Тенденція до зростання цін продовжилася й у грудні та, ймовірно, зберігатиметься на початку 2025 року.
"Найважливішим фактором для інфляційної динаміки буде обсяг врожаю в 2025 році. Якщо враховувати історичні дані, він має бути кращим за обсяг 2024 року. Це дозволить підвищити пропозицію продуктів харчування та скоригувати їх ціну в бік зниження або, принаймні, без додаткового зростання.
Ми очікуємо значного зниження рівня інфляції, починаючи з середини 2025 року, що наприкінці року може призвести її до рівня 8%", - говорить директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен Банку" Олександр Печерицин.
.Найсвіжіший прогноз МВФ передбачає, що ціни в Україні в наступному році зростуть на 7,5% (за сценарієм, який передбачає завершення війни наприкінці 2025 року) або на 11% (в разі більш тривалого періоду активних бойових дій).
Ймовірно, нинішній стрибок інфляції стримуватиме НБУ від подальшого знецінення гривні відносно долара. Принаймні, на початку року.
"Зараз ми не бачимо бажання НБУ суттєво ослаблювати курс гривні найближчим часом. Однак після сповільнення інфляції в другій половині 2024 року НБУ може бути більш відкритим до помірної девальвації гривні. В будь-якому випадку, за базовим сценарієм можна гарантовано виключити, що темпи девальвації гривні в наступному році перевищать 10%", - вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
.Перша половина 2024 року, поки темпи інфляції сповільнювалися, облікова ставка Національного банку поступово знижувалася, а разом з нею падали й ставки за банківськими кредитами та депозитами.
Але вже влітку НБУ вирішив призупинити цикл пом'якшення своєї політики, а в кінці року - взагалі розвернути її на 180 градусів. 12 грудня регулятор підвищив облікову ставку на 0,5 п.п. - до 13,5%. Більше того, там повідомили, що планують робити це й у подальшому.
Підвищення облікової ставки центральні банки прагнуть зменшити обсяг грошей в обігу та швидкість їх обігу, що призводить до сповільнення інфляції. Однак це також призводить до скорочення споживання товарів та обсягів їх виробництва. Принаймні, так говорить економічна те