США - головний союзник України у великій війні. Заокеанська країна не лише забезпечує Сили оборони необхідною зброєю та боєприпасами, але й надає значну фінансову допомогу. У перший рік повномасштабного вторгнення росіян саме Штати стали найбільшим донором українського бюджету.
З часом політична турбулентність змусила США переглянути свою роль у підтримці України. За рік до президентських виборів обсяги бюджетної підтримки почали поступово зменшуватися. А зі зміною керівника Білого дому відносини між Вашингтоном та Києвом переживають черговий етап охолодження.
Однак резонансні заяви нового президента Дональда Трампа не лише вбивають нервові клітини українських топ-чиновників, але й можуть коштувати мільярдів доларів фінансової підтримки для вітчизняного бюджету.
І хоча кошти американських платників податків вже не відіграють такої визначальної ролі у фінансуванні України, як у 2022 році, однак в руках у Трампа ще залишаються важелі фінансового тиску на українську владу. Одним з таких є Міжнародний валютний фонд (МВФ).
20 лютого 2025 року в Києві почала свою роботу вже сьома місія МВФ у рамках програми співпраці, яка розпочалася два роки тому. Від результатів роботи цієї місії залежить, чи отримає Україна 917,5 млн дол.
Це унікальна програма. По-перше, ще ніколи до цього МВФ не кредитував країни, що перебувають у стані війни. По-друге, ще ніколи за всі 32 роки співпраці з фондом Україна не просувалася настільки далеко у виконанні умов програми.
За останні кілька років наша держава стала "відмінницею", старанно виконуючи "домашні завдання" МВФ: приймає необхідні закони, реформує суди, правоохоронні та фіскальні органи, а також проводить зважену (наскільки це можливо в умовах війни) і обережну політику. Принаймні, так було до останнього часу.
Це й не дивно, адже МВФ залишається одним з найбільших донорів українського бюджету, в якому половина витрат фінансується з зовнішніх джерел.
За даними Міністерства фінансів, з початку великої війни МВФ надав Україні кредитів майже на 12,5 млрд дол. Більше коштів до бюджету надійшло лише від ЄС та США.
У 2022 році Україна отримала від МВФ два транші екстреного фінансування (в рамках програми Rapid Financing Instrument) на 1,4 млрд дол. та 1,3 млрд дол. Пізніше фонду довелося змінити свою внутрішню політику і укласти з українською владою довгострокову кредитну програму співпраці (Extended Fund Facility) на 15,6 млрд дол.
Правда, зараз надходження коштів від МВФ більше нагадують рефінансування, ніж залучення "свіжих грошей". У 2025-2027 роках Україна буде отримувати від фонду менше, ніж витрачати на погашення попередньо взятих у нього кредитів.
Незважаючи на це, програма МВФ залишається важливою, адже, по-перше, без отримання нових траншів Україні довелося б витрачати набагато більше коштів на погашення старих кредитів фонду.
По-друге, на виконання вимог МВФ звертають увагу й інші кредитори та донори України, зокрема Японія, Канада, Норвегія та інші. Також від цього залежить отримання 50 млрд дол., які країни G7 виділять під забезпечення заморожених російських активів. А це та фінансова подушка, яка дозволить нашій державі прожити принаймні наступні кілька років.
"Кошти, які не можна використовувати на потреби оборони, потрібно розтягнути на два роки, оскільки перспективи фінансування бюджету в 2026 році далекі від ясності", - зазначила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
З перших днів війни МВФ підтримував Україну, незважаючи на те, що її кредитна історія була, м’яко кажучи, не ідеальною. Незважаючи на зірвані українською владою попередні програми співпраці, фонд надавав фінансування і навіть переписав свої внутрішні політики, які не дозволяють надавати позики країнам без чітких макроекономічних прогнозів.
У багатьох відношеннях така підтримка була можлива завдяки політичній волі на найвищому рівні. Цю волю забезпечували країни-учасниці МВФ, які мають найбільші квоти і, відповідно, найбільшу кількість голосів, необхідних для прийняття рішень.
Розмір квоти країни в МВФ залежить від її позиції в світовій економіці. Найвагоміший фактор, що на це впливає - розмір ВВП. Крім цього, на квоту впливають відкритість економіки, обсяги резервів тощо.
Найбільшу квоту в МВФ мають Сполучені Штати - 17,4%, що забезпечує їм 16,5% голосів. Ще близько 6% голосів мають Японія та Китай, а у найбільшої економіки ЄС - Німеччини - є право голосу за 5,3% голосів. РФ, яка також є членом МВФ, має право голосу за майже 2,6% голосів, а частка України становить лише 0,43%.