Демократія їм більше не потрібна: як Маск та його соратники змінюють Америку та світ.

Журнал Time розмістив на обкладинці лютневого номера фото мільярдера Ілона Маска, який сидить за столом в Овальному кабінеті Білого дому. Обкладинка посилає до основної статті випуску "Війна Ілона Маска з Вашингтоном" про запроваджувані ним урядові реформи в перші тижні президентства Трампа.

У новій адміністрації Маск має унікальний статус. Він підзвітний лише Трампу, який надав одному з своїх найбільших меценатів повноваження трансформувати бюрократичну систему США відповідно до своїх переконань. Які ж ці переконання?

На перший погляд, Маск намагається повторити "трансформацію" Twitter: після придбання соцмережі він скоротив половину штату, включаючи вищий менеджмент, скасував щомісячні вихідні для співробітників і віддалену роботу.

Однак руйнування Маском інститутів США через департамент ефективності уряду (DOGE) насправді є частиною більш широкої ідеології, яка в останні роки стала популярною серед найвпливовіших представників Кремнієвої долини. Вони зрадили колись незламний альянс з Демократичною партією та її ідеями про рівність, а також ворожо ставляться до спроб уряду регулювати свій бізнес.

Чому "нові олігархи" Кремнієвої долини підтримали Трампа і як ідея "технологічних монархій" може зруйнувати американські інститути?

"Бролігари" і де їх шукати

На початку 20 століття німецький соціолог Роберт Міхельс сформулював "залізний закон олігархії": у будь-якій соціальній організації, незалежно від початкової демократичної природи, з часом влада неминуче концентрується в руках невеликої групи лідерів. Минуло майже сто років, а закон Міхельса виявився актуальним і для найвпливовіших представників Кремнієвої долини, яких останні півроку медіа все частіше називають "бролігари" (brolygarchs).

Цей термін складається з двох частин.

Перша - "bro" - походить від сленгового "tech bro" (дослівно "технобрат"). Так зазвичай називають чоловіків, які працюють в ІТ-індустрії, найчастіше в одній з компаній FAANG (Facebook, Amazon, Apple, Netflix, Google), і мають річний дохід понад 125 тис. доларів. Типовому tech bro не вистачає соціальних навичок, він вважає себе кращим за колег і хоче, щоб його роботу високо цінували.

Друга частина - "olygarchs" - вказує на зростання впливу технологічних корпорацій і їх керівників. До "бролігари" відносять впливових засновників і топ-менеджерів, зокрема Ілона Маска, Джефа Безоса, Марка Цукерберга, а також деяких великих інвесторів, наприклад Пітера Тіля або Марка Андреессена.

У своїй прощальній промові Джо Байден вказав на зростання впливу технологічно-промислового комплексу, який може загрожувати США. Він не назвав конкретних імен, але попередив, що в країні формується нова еліта: олігархія надзвичайного багатства, влади і впливу, яка загрожує демократії.

Втім, "бролігари" не варто порівнювати з класичними олігархами. На відміну від, наприклад, великих українських бізнесменів, які отримали статки грою в карти або приватизацією підприємств, "бролігари" отримали вплив завдяки технологіям.

Їх світогляд у значній мірі сформувалося під впливом наукової фантастики та фентезі: Цукерберг, натхненний романом Ніла Стивенсона "Снігова катастрофа", бачить Метавсесвіт не як попередження про антиутопію, а як керівництво до дії.

Безос, надихнувшись "Зоряними війнами" та ідеями колонізації космосу, заснував Blue Origin. Маск, захоплений творами Айзека Азімова, мріє про колонізацію Марса як спосіб порятунку людства. Андреессен закликав до агресивного розвитку штучного інтелекту (ШІ) з мінімальним державним регулюванням, порівнявши це з шляхом героя, який повинен підкоряти "драконів" заради прогресу.

"Бролігари" прагнуть до максимальної свободи від обмежень. Зараз виглядає так, що вони хочуть не просто уряду, який не втручається в їх справи, а можливості діяти без жорстких рамок - як з боку демократичних інститутів і фінансових систем, так і в рамках власних амбіційних уявлень про майбутнє.

Довгий час Кремнієва долина була оплотом Демократичної партії. Навіть сам Маск міг колись простоювати в черзі шість годин, щоб потиснути руку Бараку Обамі, а в 2018 році назвав себе політично помірним.

Проте в останні роки стосунки між техномільярдерами і демократами погіршилися. Кульмінацією розриву стала їх відкрита підтримка Трампа на виборах 2024 року. Цей вибір не був продиктований лише кон'юнктурою. Західні медіа пишуть про "правий поворот" Кремнієвої долини, який свідчить про більш глибокі ідеологічні зміни в середовищі її найвпливовіших представників.

Ідеологічні мотиви не завжди є головною причиною переходу бізнесменів на сторону республіканців. Багатії перш за все думають про свій бізнес і його перспективи. Саме тому вони зазвичай мовчки підтримують перші кроки нової адміністрації. Крім того, далеко не всі готові відкрито йти шляхом Маска або Тіля. Зараз технологічних мільярдерів об'єднує втома від діючої політичної системи.

Конфлікти з Байденом і неореакціонізм

З приходом адміністрації Байдена в 2021 році почалася боротьба з впливом технологічних гігантів. Підписаний ним указ про посилення контролю за антиконкурентною діяльністю визначив капіталізм без конкуренції