Аптека світу: скільки Індія заробляє на експорті ліків та як планує випередити США та Китай.

В останні роки Індія намагається забрати у Китаю статус головної фабрики світу. Космічні програми та нові високотехнологічні заводи, розширення присутності провідних світових корпорацій та обнадійливі прогнози інвестиційних банків сприяють її перетворенню на потужну промислову державу.

Спочатку пандемія, а потім геополітична напруга та торгова війна між Вашингтоном і Пекіном підкреслили важливість стійкості та диверсифікації ланцюгів постачання. Як наслідок зростає інтерес до стратегії "Китай + 1": компанії все більше інвестують в альтернативні виробничі локації, зокрема в Індію, яка знижує податки та пропонує інші економічні стимули.

Невід'ємною складовою економічної стратегії уряду Нарендри Моді є фармацевтична промисловість. Ця індустрія Індії, яку завдяки обсягу (третя після США та Китаю), асортименту та невисокій вартості ліків називають аптекою світу, переживає бум. Якщо в 2020 році її ринок оцінювали в 40 млрд доларів, то до 2030 року він, за прогнозами, досягне 130 млрд доларів, а до 2047-го - 450 млрд доларів.

Індія вже задовольняє більше 50% потреб африканських країн у генериках (копія, яка за терапевтичною ефективністю та безпечністю повинна відповідати оригінальному препарату), близько 40% попиту на генерики в США та до 25% потреб у всіх ліках у Великій Британії. В цілому Нью-Делі контролює більше 20% світового ланцюга постачання фармпрепаратів та близько 60% всього попиту на вакцини.

Доля, вирішена Ганді

Перша індійська фармкомпанія Bengal Chemicals&Pharmaceuticals відкрилася в Калькутті в 1901 році. З часом у країні запрацював патентний режим, який визнавав патенти на продукцію та виробничі процеси. Тоді домінували іноземні підприємства, які контролювали 80-90% ринку в основному завдяки імпорту.

Необхідність імпортозаміщення шляхом зміцнення технологічного потенціалу, зменшення іноземного домінування та заохочення малих виробництв було вимогою часу. У 1970 році уряд Індіри Ганді розробив закон, що забороняє патентування складу ліків, залишилося лише патентування способу отримання.

"Ідея більш впорядкованого світу полягає в тому, що медичні відкриття будуть вільні від патентів і не буде спекуляцій на житті та смерті", - говорила Ганді.

Так місцеві виробники отримали можливість виготовляти дешеві аналоги оригінальних ліків, не порушуючи патентних прав в Індії. Це спрацювало: протягом наступних 25 років кількість фармкомпаній зросла до 24 тисяч.

ФОТО 1 Дослідження в Інституті фармацевтичних наук ім. Саме рішення уряду Ганді стало знаковим для розвитку сектора.

Фото Інституту фармацевтичних наук імені Індіри Ганді

З часом виробники вийшли на зовнішні ринки, чому сприяла економічна лібералізація в Індії, проведена в 1991 році. Вона відкрила країну для приватизації та глобалізації. Знаковим для галузі став 2005 рік, коли Індія підписала угоду з ВТО. Новий правовий режим заборонив індійським виробникам виготовляти генерики, поки препарати знаходилися під патентною охороною.

Водночас ця угода відкрила нові можливості. Індія виробляла якісні недорогі ліки, а знання працівників англійської мови робило країну хорошим діловим партнером для інших держав. Нижча собівартість, ніж у США та Європі, привабила західних гігантів, які почали переносити свою упаковувальну та виробничу діяльність в Індію. Зараз там, зокрема, працюють Pfizer, Novartis, AstraZeneca.

Аптека світу

За даними Deloitte, індійська фармацевтична галузь налічує понад 3 тисячі компаній і більше 10 тисяч виробництв. Найбільшими за ринковою капіталізацією є Sun Pharma, Cipla, Dr. Reddy's Laboratories, Torrent Pharmaceuticals і Lupin. Головні виробничі потужності зосереджені в штатах Карнатака, Махараштра, Гуджарат, Уттар-Прадеш, Тамілнад, а також у Національному столичному окрузі Делі.

Індія третя у світі за обсягами виробництва ліків і одинадцята - у вартісному вираженні. У 2023-2024 фінансовому році її експорт зріс на 10% до 27,9 млрд доларів. Серед найбільших ринків збуту - США (31%), Великобританія та Нідерланди (по 3%). Крім того, Індія відкрила ринки Чорногорії, Чаду, Брунею, Швеції, Гаїті та Ефіопії.

Індійські фармкомпанії перш за все зосереджуються на відносно недорогих генериках і біосимілярах (препарати, схожі на схвалені регуляторами). Також у фокусі їхньої уваги - безрецептурні препарати, вакцини та контрактні дослідження. Так, Індія перша вивела на ринок доступні аналоги ліків від ВІЛ ("Зидовудин") і раку ("Іматиніб") через кілька років після їх запуску в США.

Індія є провідним світовим джерелом доступних ліків від ВІЛ, особливо для країн Африки: